-
1 попадать на зуб
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попадать на зуб
-
2 попадать на зуб
(кому, к кому)Русско-английский фразеологический словарь > попадать на зуб
-
3 ПОПАДАТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ПОПАДАТЬ
-
4 зуб
-
5 ЗУБ
-
6 попадать на зубок
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попадать на зубок
-
7 попадать на зубок
попадать (попадаться) на зубок (зуб) (кому, к кому)разг.be (become) a butt for derision, ridicule, etc.Хлестаков.
Мне кажется, однако ж, они меня принимают за государственного человека. Верно, я вчера им подпустил пыли. Экое дурачьё. Напишу-ка я обо всём в Петербург к Тряпичкину: он пописывает статейки - пусть-ка он их общёлкает хорошенько. А уж Тряпичкину, точно, если кто попадёт на зубок, - берегись: отца родного не пощадит для словца. (Н. Гоголь, Ревизор) — Khlestakov. They seem to have taken me for some government chappie. I suppose I did lead them on a bit yesterday. What a lot of sheep! I must write and tell Tryapichkin in Petersburg all about it: he writes those articles, he can really go to town on this lot!.. Once old Tryapichkin gets his teeth into someone he really rips them to pieces. He wouldn't spare his own father for a good joke.Русско-английский фразеологический словарь > попадать на зубок
-
8 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
9 попадать
см. попасть••* * *I поп`адатьсов.cadere vi (e), cascare vi (e); andare giù ( l'uno dopo l'altro) cadere come birilliII попад`атьнесов.см. попасть* * *v1) gener. (in qd, q.c.) agguantare (ù+A), (in q.c.) dare, (a q.c.) finire (куда-л.), prendere, capitare, cogliere, colpire, accadere, arrivare (qd) con (q.c.) (в кого-л., чем-л.), battere, cadere 11) (in, sotto) (под действие закона и т.п.), capitare (куда-л.), colpire (ù), impigliarsi (ù+A), pigliare, piombare2) liter. azzeccare3) econ. incorrere (в затруднительное положение и т.п.) -
10 попадать
сов. (о всех, многих) пай дар пай афтодан, паси х,ам афтодан; книги попадали с полки китобҳо аз раф паси ҳам афтоданд несов. см. попасть <> у меня зуб на зуб не попадает дандонам ба дандонам намерасад -
11 попадаться на зуб
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попадаться на зуб
-
12 попасть на зуб
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попасть на зуб
-
13 попасться на зуб
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попасться на зуб
-
14 З-194
ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК (НА ЗУБ less common) (к) кому coll VP subj: human to become the object of s.o. 's mockery, biting criticism, gossipX попал к Y-y на зубок - X became the butt of Y's ridicule (criticism, sarcasm etc)X became (was) the target of Y4s tongue Y got his teeth into X.(Хлестаков:) А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). (Kh.:) Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody-watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f). -
15 попадаться на зубок
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попадаться на зубок
-
16 попасть на зубок
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попасть на зубок
-
17 попасться на зубок
• ПОПАДАТЬ(СЯ)/ПОПАСТЬ(СЯ) НА ЗУБОК( НА ЗУБ less common) (к) кому coll[VP; subj: human]=====⇒ to become the object of s.o.'s mockery, biting criticism, gossip:- Y got his teeth into X.♦ [Хлестаков:] А уж Тряпичкину точно, если кто попадёт на зубок - берегись, отца родного не пощадит для словца... (Гоголь 4). [Kh.:] Now if Tryapichkin gets his teeth into anybody - watch out! He wouldn't spare his own father for a wisecrack (4f).Большой русско-английский фразеологический словарь > попасться на зубок
См. также в других словарях:
ЗУБ — Браться зуб за зуб. Волг. Сильно ругаться, браниться, ссориться. Глухов 1988, 2. В зуб толкнуть не смыслит. Народн. То же, что ни в зуб ногой. ДП, 427. Голубой (синий) зуб. Жарг. мол. Шутл. Устройство для передачи данных по сотовой связи /em>… … Большой словарь русских поговорок
попадать — 1) попадать ает, аем, аете; сов. Упасть один за другим (о всех, многих). Листья с дерев попадали и влажными грудами устилали застывшую землю. Григорович, Антон Горемыка. Ударил гулкий орудийный выстрел . Несколько человек в страхе попадало на… … Малый академический словарь
попадать — I. ПОПАДАТЬ ает, аем, аете; св. Упасть один за другим (о всех, многих), или много раз. Листья попадали с деревьев. Автобус резко затормозил и пассажиры попадали. Кегли попадали от удара мячом. II. ПОПАДАТЬ аю, аешь; нсв. к Попасть. ◊ Зуб на зуб… … Энциклопедический словарь
попадать — I попада/ть а/ю, а/ешь; нсв. см. тж. попадание к попасть 1), 2), 3), 4) зуб на зуб не попадает II попа/дать ает, аем, аете; св … Словарь многих выражений
Кашалот — Научн … Википедия
ДИНОЗАВРЫ — Когда впервые обнаружили кости динозавров ? Примерно в 1820 г. внимание английских и французскиз исследователей привлекли окаменевшие зубы и кости больших размеров. Изучая их, они пришли к выводу, что окаменелости принадлежат необычайно крупным… … Энциклопедия Кольера
Семейство ужеобразные — Линней соединял всех известных ему змей в три семейства, именно: исполинских, ужеподобных и гремучниковых. Под уже образными мы, следуя Буланже, подразумеваем приблизительно всех тех змей, которых соединял под этим названием Линней, а… … Жизнь животных
Кулхацкер — Компьютерный сленг разновидность сленга, используемого как профессиональной группой IT специалистов, так и другими пользователями компьютеров. История Появление терминов Бурный рост со второй половины XX века компьютерных технологий, и, в… … Википедия
АПВС — Компьютерный сленг разновидность сленга, используемого как профессиональной группой IT специалистов, так и другими пользователями компьютеров. История Появление терминов Бурный рост со второй половины XX века компьютерных технологий, и, в… … Википедия
ЕВПОЧЯ — Компьютерный сленг разновидность сленга, используемого как профессиональной группой IT специалистов, так и другими пользователями компьютеров. История Появление терминов Бурный рост со второй половины XX века компьютерных технологий, и, в… … Википедия
ЕМНИП — Компьютерный сленг разновидность сленга, используемого как профессиональной группой IT специалистов, так и другими пользователями компьютеров. История Появление терминов Бурный рост со второй половины XX века компьютерных технологий, и, в… … Википедия